Сер Чарльз Хотон Рафтер приєднався до Королівської ірландської поліції як кадет-джентльмен і продовжував службу окружним інспектором у різних частинах Ірландії протягом 17 років. Він також брав участь у розслідуваннях поліційних інцидентів в Атлоні, Слайго та Тіпперері, де його робота принесла йому захоплення графа Артура Мура, члена парламенту від партії самоуправління.
Після призначення на посаду головного констебля Бірмінгема в 1899 році, Чарльз Рафтер був значною мірою дотичним до очищення бандитських районів Бірмінгема та ліквідацію численних банд, серед яких були сумнозвісні «Гострі картузи» зі Смолл-Хіт. Його посвятили в лицарі в 1927 році. Більш детально про головного констебля Бірмінгема, якого може не всі любили, зате багато хто поважав читайте на birminghamyes.com.
Особисте життя ірландського поліціянта
Особливістю бірмінгемської поліції був той факт, що місцеві ірландці відігравали в ній значну роль. У місті із середини 1820-х років, почала селитися велика кількість чоловіків і жінок із західної Ірландії. Вони були життєво важливими на будівництві будинків, фабрик і майстерень міста, що швидко розвивалося. Звичайно, що поліційна діяльність не могла залишитись поза їхньою увагою.
Відтак із перших років свого утворення в 1839 році поліційні сили Бірмінгема мали значну кількість поліціянтів ірландців. За переписом 1851 року їх було 36 — троє з них були сержантами, а решта — констеблями.
Одним із самих відомих і знаних поліціянтів був також ірландець, сер Чарльз Хотон Рафтер. Його шлях до вершин поліційної кар’єри Бірмінгема, як стверджують, розпочався з привілейованого виховання. Чарльз народився в заможній ірландській родині в 1866 році. Він здобув освіту в Королівському академічному інституті в рідному місті Белфасті. Потім юнак навчався в Королівському університеті в Ірландії, а пізніше, для повноти картини, закінчив ще й Лондонський університет.
Рафтер одружився в 1885 році з Олівією Люсіндою, дочкою Артура Ньюджента з Кренмарга. Його тесть був мировим суддею, що, на думку багатьох, могло вплинути на його рішення подати заявку на посаду інспектора Королівської ірландської поліції.
Чарльз Рафтер отримав найвищі бали на вступному іспиті та був номінований головним секретарем Ірландії, як придатний для служби в поліції кадетом — це звання можна вважати еквівалентним сучасному інспектору поліції.
Початок кар’єри
Першими обов’язками молодого кадета було патрулювання району Фенікс-парк у Дубліні. Це був відомий осередок конфліктів між корінними ірландцями та іншими британцями. Через якийсь не тривалий час Рафтера призначили районним інспектором. На цій посаді він протягом 16 років відповідав за патрулювання різних районів округу, включаючи великі сільські території.
До прибуття Чарльза Рафтера до Бірмінгема, місто перетворилося на лігво дрібних злодіїв, негідників та інших суспільних покидьків. Очолював тоді бірмінгемську поліцію, посідаючи посаду головного констебля пан Фарндейл, який пішов на пенсію. Після чого було оголошено про вакансію головного бірмінгемського констебля.
У 1899 році Чарльза Рафтера було призначено головним констеблем Бірмінгема. Ще, працюючи в Ірландії, під час бойкоту капітана Ковентрі в роки «земельної війни» Рафтеру було доручено керувати районом Баллінроб, де жив землевласник. Він також брав участь у поліційних інцидентах в Атлоні, Слайго та Тіпперері, де його робота принесла йому захоплення графа Артура Мура, члена парламенту.
В ті часи настрої місцевих мешканців були настільки радикальними, що в газеті Moseley and Kings Heath Journal повідомлялося, що будь-яка відсутність тактики чи розсудливості могла б призвести до зіткнення між двома роздратованими сторонами в будь-який момент.
Протягом усього цього часу містер Рафтер зберігав холоднокровність і ясність розуму, і добре пережив труднощі того насиченого подіями періоду, впоравшись із великою кількістю озброєних і схвильованих людей із незмінним добрим характером і тактом.
Війна з «Гострими картузами»
Коли його призначили, Бірмінгем був сумнозвісним містом відомим своїми «Гострими картузами» — жорстокою бандою, до складу якої входили чоловіки та молодики з різних вулиць, які вели запеклі битви, використовуючи ремені, кулаки та чоботи зі сталевими накидками.
Чарльз Рафтер завербував велику кількість саме ірландських констеблів, які мали допомогти йому викорінити цю та інші банди. У підсумку всі разом вони зробили Бірмінгем набагато безпечнішим містом. Відомий вислів про те, що якщо ви вмієте читати, вмієте писати, вмієте битися, то станьте поліціянтом у Бірмінгемі. Ці слова приписують саме Чарльзу Рафтеру.
Він також щиро турбувався про добробут та безпеку своїх співробітників. А ще його турбувала доля місцевих дітей. Упродовж кількох місяців після свого призначення він видав спеціальний наказ і розіслав його кожному головному суперінтенданту. Це була копія Закону про запобігання жорстокому поводженню з дітьми 1894 року. Рафтер звертав увагу підлеглих на розділи про жорстоке поводження з дітьми, їх працевлаштування та безпечні місця для дітей.
А ще стверджують, що Рафтер випередив національне законодавство того часу, наполягаючи на тому, що неповнолітні не повинні з’являтися в судах разом із дорослими. Справи неповнолітніх, на його думку, мали розглядати в першу чергу, після чого, слід було виводити дітей із зали суду, перш ніж туди дозволять впустити дорослих ув’язнених.
З цього приводу, місцева преса тих часів жартувала над Рафтером, говорячи, що він вдягнув мантію Санта-Клауса та спустився димарем на різдвяну вечірку в поліції для дітей, щоб надати реалістичності врученню подарунків. Разом із тим, ці дії бірмінгемського головного констебля ознаменували початок діяльності соціальних служб.
Попри все, його авторитет не піддавався сумніву, здебільшого через те, що він добросовісно працював на своїй посаді, очищаючи Бірмінгем від злочинців різних мастей.
Чарльз Рафтер помер у 1935 році у своєму будинку для відпочинку в Голуеї. У віці 77 років він залишався на посаді головного констебля. Після смерті Рафтер був визнаний одним із найкращих поліціянтів, які коли-небудь працювали в цій країні. У день його похорону в церкві Святого Мартіна на Булл-Рінгу відбулася поминальна служба, після чого його поховали в церкві Святого Петра в Харборні.
Тисячі людей вишикувалися вздовж дороги, щоб віддати йому шану, багато хто з них висловлював захоплення роботою Рафтера. Особливо люди відзначали його роль у боротьбі з бандами «Гострих картузів».
Посвячення в рицарі
Його наступником став його помічник Сесіл Ч. Моріарті, який народився в Тралі, графство Керрі, в 1877 році. Новий головний констебль був сином настоятеля Церкви Ірландії, він закінчив Трініті-коледж у Дубліні в 1898 році, а через рік вступив до Королівської ірландської поліції. Бувши видатним регбістом, Сесіл один раз зіграв, навіть за збірну Ірландії проти Уельсу в Кардіффі в березні 1899 року, тоді Ірландія виграла потрійну корону.
А Чарльз Рафтер назавжди залишився в пам’яті бірмінгемців. У 1927 році його посвятили в лицарі. За життя він написав кілька книг, які стали стандартними посібниками з поліційної практики, причому, останнє видання було опубліковано в 1981 році.
Джерело: