З початком Другої світової війни в 1939 році намічена місцевою владою поетапна заміна поганого житла була замінена іншою концепцією. Мова про повне розчищення та перебудову, відтак значна частина Даддестона та Нечеллса була визначена першою територією реконструкції. Це був перенаселений район із великою кількістю нестандартного житла, що розташовувалось поряд із промисловістю. Після війни так званий «Blitz & Blight» Act дозволив радам здійснювати обов’язкові закупівлі та дозволив реконструкцію не лише обох пошкоджених бомбами районів, а й нетрів. У 1947 році все місто було підпорядковане плануванню ради, було створено ще чотири зони реконструкції в Хайгейті, Лі-Бенку, Ледівуді та Ньютауні. Подібна за концепцією до внутрішньої кільцевої дороги, Middleway мала огинати центр міста радіусом близько однієї милі та з’єднувати п’ять реконструйованих районів. Більш детально про відбудову та відновлення міста після Другої світової війни читайте на birminghamyes.com.
Бірмінгемські краєвиди
Наслідки бомбардувань, які відбувались під час Другої світової війни вплинули на ландшафт багатьох міст Великобританії. Бірмінгем не був виключенням. Але це був один воєнний досвід і такий самий один краєвид, які надихнули архітектора Бірмінгема створити будівлю Ротонда, яка внесена до списку пам’яток II ступеня. Мова про всесвітньо відому і знайому кожному туристу круглу фігуру міського горизонту.
Її автор, архітектор Джим Робертс, який народився в Кінгз-Гіт, що в Бірмінгемі, черпав натхнення для висоти будівлі з краєвидів, які він спостерігав, коли служив на спостережному пункті, як член Home Guard. Пан Робертс згадував, що керував годинником на Будинку Ради в Бірмінгемі й міг бачити Ковентрі під час Бліцу. Там був червоний горизонт, то було жахливе видовище. Відтак, оскільки він бачив краєвид із годинникової вежі, це підштовхнуло його, до простої, але й геніально ідеї — Ротонда має бути вищою.
Іншим архітектором середини XX століття був сер Герберт Манцоні. Він був міським інженером і геодезистом, працюючи в Бірмінгемі з 1935 до 1963 року, сер Герберт відповідав за більшу частину післявоєнного ландшафту міста. Окрім створення кільцевої дороги, саме він запустив схему розчищення нетрів і побудував багатоповерхівки у відповідь на серйозну нестачу житла в Бірмінгемі.
Протягом наступних кількох років у Бірмінгемі з’явиться сучасна станція New Street, а також нова бібліотека, а низка різних районів міста буде відновлена. Пан Робертс, який, окрім усього стояв за Ringway Center і колишнім готелем Albany у Бірмінгемі, хотів, щоб кругла будівля стала центром нової кільцевої дороги. Він був впевнений, що розпочавши з маленької кумедної речі висотою близько 12 поверхів, вона поступово може перерости в те, що всі бачать і знають зараз.
Оновлення Ротонди
Спочатку остаточний проєкт Ротонди передбачав наявність обертового ресторану на вершині, але пізніше було вирішено, що на це не вистачає бюджету, тому ідею відклали до кращих часів. Десятиліттями Ротонда використовувалася, як офіси, а кілька років тому вона отримала нове життя і була перетворена на житлові квартири. Пан Робертс працював з архітекторами та забудовниками, щоби перенести будівлю у XXI століття.
Пізніше, архітектор згадував, що в нього була чудова можливість зробити Ротонду такою, якою він хотів її зробити із самого початку. Мова про 1960 роки минулого століття. На жаль, тодішні розробники були дуже обмежені у фінансуванні. Настільки обмежені, що навіть вікна були такими дешевими, що під час сильного шторму вони могли вилетіти. Ця будівля є лише одним із прикладів того, як перепланування може бути зроблене на краще, а в цьому випадку була покращена оригінальна будівля.
Однак протягом багатьох років багато будівель було втрачено не лише через Другу світову війну, але й через розвиток Бірмінгема.
Пан Робертс, який є містобудівником, зауважив, що Бірмінгему було завдано великої шкоди, але не тільки через бомбардування.
До прикладу Кільцева дорога завдала великої шкоди. Адже він, сер Герберт Манцоні, зруйнував деякі будівлі, які мали бути збережені і представляли певну архітектурну та історичну цінність, вони все ще повинні були стояти в Бірмінгемі. Здається, люди майже забули, що Бірмінгем був маленьким містечком із церквою в його центрі.
До слова, при розробці арени для биків у 1960-х роках міська рада Бірмінгема використала матеріал за проєктами містера Робертса.
А от, Булл Рінг Центр, зрештою, поступився місцем нинішній Арені.
Ринкова площа
Пан Робертс прокоментував близькість торговельного центру до церкви Святого Мартіна, сказавши, що планувальники Бірмінгема дозволили забудувати маленьке крихітне церковне подвір’я, хоча їм слід було більше цікавитися його збереженням і трохи відсунути це. Але в усьому іншому це сприймається, як справді, щось дуже добре.
А от, що стосується ринкової площі, то її проблемою став її власний успіх. Якщо ненадовго поринути в історію, то до кінця XVIII століття, як гуртові, так і роздрібні торговці змагалися між собою за місце тут, і непомітно розповсюдилися вздовж Хай-стріт. До 1801 року Рада вуличних уповноважених почала знесення незаконно зведених будинків і магазинів, щоб створити відкритий простір навколо церкви Святого Мартіна для роздрібних ринків. У 1835 році уповноваженні вулиць відкрили Ринковий зал, масивну будівлю в неокласичному стилі довжиною понад 100 метрів і майже 20 метрів заввишки з приміщенням для 600 кіосків.
Та якраз під час Другої світової війни зал постраждав від німецької бомби. Зовнішні стіни залишилися стояти, але будівлю не ремонтували до початку 1960-х років, аж коли був побудований новий торговий центр Bull Ring.
Після війни територія навколо арени була повністю відбудована. Відкритий ринок було збережено на північний захід від церкви Святого Мартіна, але Ринок і навколишні будівлі були замінені торговим центром Bull Ring, першим критим торговим центром країни.
Під ними була автобусна станція та критий ринок, а центр був з’єднаний закритим пішохідним мостом через Внутрішню кільцеву дорогу з торговим центром над нещодавно відбудованою станцією New Street, яка також зазнала втрат під час бомбових атак. Уже на початку 1980-х років популярність торгового центру різко впала, а тому почали обговорювати будівництво нового.
Збереження вікторіанської вулиці
Одним із наслідків угоди, про закінчення 75 річної оренди приміщень, коли вони повернулися до Ради разом із політикою щодо реконструкції стало знесення деяких будівель у 1960-х роках. Хоча деякі з них, можливо, вважалися такими, що заслуговували на збереження. Додайте до цього руйнування, спричинені німецькими бомбами під час Другої світової війни, й отримаєте, що Корпорейшн-стріт — це лише половина вікторіанської вулиці, якою вона була. З усім тим, на вулиці збереглися важливі будівлі, на які варто звернути увагу.
Тут над фасадами магазинів можна побачити різноманітні стилі, включаючи французький ренесанс, фламандський і готичний стилі. Будівля на перехресті з Нью-стріт була названа Queens Corner на честь візиту королеви Вікторії в 1887 році, пам’ятний напис можна побачити високо на кутовій будівлі навпроти колишнього банку Мідленд. Ці будівлі, на щастя, від бомбувань не постраждали.
Джерела: