Війни супроводжуються горем і скорботами. Водночас багато людей проявляють героїзм, мужність і відвагу, надихаючи інших. У світі військових подій іноді знаходяться історії, що продовжують вражати крізь час. Одна з них стосується британського пілота Чарльза Холла, на прізвисько Чаз. Далі на birminghamyes.
Вподобання і перші військові місії
Народився Чарльз Пірс Ергтон Холл у 1918 році поблизу Бірмінгема в Кінгс Нортоні. Як і більшість юнаків того часу він захоплювався фотографуванням та літаками. Досягши повноліття Чарльз подався на службу до Королівських Військово Повітряних Сил. Під час навчання в льотній школі він отримав прізвисько Чаз. Військові справи зазвичай тримають в секреті. Відомо, що він обіймав посаду фотографа та управляв літаками. Таким чином, юному романтику вдалося поєднати вподобання і досягти в цьому професійності.
На момент початку Другої світової війни 21-річний Пірс Холл ще не встиг закінчити своє навчання. Хлопця готували стати льотчиком-розвідником. До його обов’язків входило збирання даних про розташування ворожих об’єктів та їх фотографування. Варто зазначити, що аеророзвідка у Другій світовій війні була ризикованою справою. Щоб зробити якісні фото, необхідно було летіти на висоті втричі нижчій у порівнянні зі звичайною, через що літаки ставали легкою мішенню для ворога. Свій перший оперативний фоторозвідувальний виліт Чаз здійснив 16 грудня 1941 року. Звіт вказує, що він пролетів над Нідерландами, зробив фото й прибув на базу. Наступного дня Холл виконав завдання, але вперше серед хмар помітив 2 німецьких літаки. Він опустився нижче й непомітно покинув зону ризику. Третій виліт 28 грудня 1941 року виявився невдалим. Провівши фоторозвідку над Німеччиною, Чаз повертався назад. Під час польоту над Нідерландами виникла проблема з двигуном і довелося катапультуватися на ворожій території. У лісовій місцевості німецькі солдати схопили льотчика.
Особливості табору Stalag Luft III
Навесні 1942 року поблизу міста Саган, що в Нижній Сілезії був заснований нацистський табір Stalag Luft III для полонених Військово Повітряних Сил Великобританії, США та їхніх союзників. Він знаходився під наглядом Червоного Хреста і бранці регулярно отримували гуманітарну допомогу. Однак списки військовополонених організація не складала. До березня 1944 року інформація про утримання в ньому Чарльза Холла не поступала ні рідним, ні начальству. Табір навмисно збудували на піщаному ґрунті, оскільки це ускладнювало риття тунелів для втечі. Але Stalag Luft III став відомим саме завдяки двом грандіозним планам в’язнів вибратись на волю. Через дві агенції допомоги військовополонених у табір надходила секретна інформація від американських і британських спецслужб з інструкціями втечі. У жовтні 1943 року трьом льотчикам Сполученого Королівства вдалося вибратися з полону через виритий тунель замаскований під гімнастичним конем. Всі успішно прибули додому під виглядом торговців. З того часу розроблявся детальний план “Великої втечі” розрахований на 200 осіб.
Операція “Велика втеча”
Приладдям для копання тунелів слугували спорожнені консервні банки, які поступали від Червоного Хреста. Загалом вдалося вирити три в різних напрямках. Пісок складали у згорнуті рушники в кишенях. Пізніше його висипали на певних ділянках двору під час прогулянок. Наглядачі щось підозрювали, але не могли нічого знайти. Підготовка тривала кілька місяців. За цей час в’язні перефарбували уніформу, щоб вона виглядала як цивільний одяг і отримали фальшиві документи. Після виходу для кожного існувала окрема вказівка з маршрутом. У березні 1944 року прийшов час обрати 200 осіб з 600 претендентів, які зробили свій внесок для проведення операції. До складу першої сотні увійшли ті, хто добре володів німецькою. Наступні сто обирались за жеребом. Чарльзу не пощастило. Але один полонений з медичною освітою вирішив не йти. Він вважав, що може принести користь у госпіталі. Добродійник віддав свій номер 25-річному Чазу.
Вночі 25 березня 1945 року план “Велика втеча” вступив в дію. Від самого початку щось пішло не так. В таборі неочікувано залунала повітряна тривога і світло вимкнули на всій території. В тунені також стало темно. Деякі в’язні мали громіздкий багаж, який спричинив пошкодження підземного проходу. Його довелося двічі ремонтувати, що призвело до втрати часу. Ці 100 метрів виявилися найскладнішими. Коли 80 в’язень вибирався з-під землі, один з вартових помітив втікача. Разом з ним схопили ще трьох. Таким чином покинути територію табору вдалося 76 особам, серед яких був Чаз. На жаль, лише трьом пілотам вдалося дістатися у безпечне місце. Решту 73 спіймали й відправили на допит у гестапо. Чарльз Холл входив до їх числа.
Подія дуже сильно розлютила Адольфа Гітлера. Він особисто наказав стратити 73 військовополонених. Лише після того, як Генріх Гіммлер переконав Фюрера, що це може сильно зашкодити Німеччині у перемовинах з союзниками, він погодився на покарання 50 бранців. На жаль, ім’я Чарльза Пірса потрапило у список для розстрілу. Перед екзекуцією, 30 березня 1944 року, Чаз зробив напис у камері: “Ми, хто збирається померти, вітаємо вас”. Текст свідчить про героїзм та мужність в умовах складного положення військовополонених. Слова надавали підтримку бранцям і допомагали зберегти людську гідність.
Військовополонені табору Stalag Luft III спорудили меморіал, де встановили 50 урн з прахом загиблих. Після перемоги у 1945 році жертв гітлерівського свавілля поховали на цвинтарі у Познані.
