Бенджамін Стоун був багатогранною особистістю, чиє життя охопило цілу епоху. Успішний підприємець, впливовий політик, талановитий фотограф, що зафіксував історичні події гідний уваги та доброї пам’яті мешканців Бірмінгема. Далі на birminghamyes.
Підприємництво та політика
Джон Бенджамін Стоун народився у 1838 році в Даддестоні, мікрорайоні Бірмінгема, який з часом став центральною частиною міста. Його батько був ремісником й працював управителем на невеликій фабриці з виготовлення скла. У 1860 році бізнес перейшов у власність батька і його партнера. Отець віддав синові частину майстерень і Джон вирішив виробляти папір та швидко досяг успіху. У 1867 році він одружився з Джейн Паркер, дочці чиновника з Лотерсдейла. Тесть спрямував діяльність зятя в політику. Він вступив до Консервативної партії й заснував Асоціацію консерваторів Бірмінгема. У 1886 році молодий чиновник став першим мером Саттон Колфілда, невеликого старовинного поселення поруч з Бірмінгемом й обіймав цю посаду 4 роки. Кар’єра розвивалась і Джон Стоун був обраний Членом Парламенту, лобіювати інтереси громадян Східного Бірмінгема. Він займався державними справами впродовж 1895-1909-х років. Його заслуги були відзначені посвяченням у лицарі у 1892 році та призначенням Старшим Стюардом, тобто верховним управителем Саттон Колфілда у 1902 році. Обіймаючи високі державні посади Джон Стоун відвідував території імперії, Японію, Норвегію, Іспанію, Північну Африку, Бразилію та інші країни.
Від хобі до професіоналізму
Ще у 1860-х роках бувши підприємцем, Джон проявив інтерес до старожитностей, природничих та соціальних наук. Він почав збирати фотографії й листівки, замовляв та обмінювався ними з іншими колекціонерами. Чимало друзів знали про хобі й часто дарували Джонові нові фотографії. З часом його бібліотека наповнилась зображеннями, які Стоун особисто систематизував і створював каталоги. Особливо йому подобалось розміщувати фото місцевості поряд з речами, наприклад вазами, декоративними рослинами, чайними скриньками тощо. Джон розчаровувався, коли не міг придбати ті фото, які хотів і вирішив навчитися фотографувати самостійно. Він найняв спеціалістів для здобуття фотографічної майстерності. В цьому процесі Стоун став винахідником. Він був першим, хто перейшов від мокрих пластин до сухих, уникнувши необхідності проявляти знімки на місці.
У 1890-х роках Джон Стоун заснував і став президентом Бірмінгемського фотографічного товариства, яке мало на меті дослідити й зафіксувати для нащадків архітектурну та історичну спадщину країни. Перші роботи були представлені у 1892 році. У 1897 році він організував Національну асоціацію фонографічних записів, яка проіснувала до 1910 року й була розформована через брак фінансування. Члени громади встигли зробити тисячі знімків, які стали культурною спадщиною і зберігаються у Бірмінгемському музеї.
Історичні моменти
Найвідоміші фотографії Стоуна зображують простих сільських жителів, старовинні звичаї, свята та народні фестивалі.
Окрема колекція складається з індивідуальних та групових портретів, відображень вуличних реалій, старовинних будівель, зокрема церков та садиб. Політичні зв’язки та посада Члена Парламенту дозволили отримати доступ до місць зазвичай заборонених для фотографів. Тому унікальні фото Віндзорського замку, Вестмінстерського абатства та інших королівських резиденцій існують і завдяки його політичній діяльності. Стоун сфотографував не лише інтер’єри палаців, але й персонал та поважних відвідувачів королівських осіб.
Особливим досягненням стало його призначення бути ексклюзивним фотографом на коронації Георга V. Стоун влучно міг вхопити моменти пишноти королівських та парламентських церемоній.
Крім національних і закордонних традицій талановитий фотограф у 1893 році подорожував з науковою експедицією, щоб зафіксувати повне сонячне затемнення на півночі Бразилії. Там же йому вдалося зробити один з найвідоміших знімків. Бувши чиновником, Стоун добре володів дипломатичним мистецтвом ведення переговорів. Йому вдалося зробити фото губернатора Хосе Кларіндо де Кейроса під час повстання проти нього. Він просто заважав заколотникам стріляти в губернаторський палац поки не сфотографує їх зі зброєю.
Джон Стоун зробив 26 тисяч фотографій. Подорожуючи він написав кілька книг, серед яких “Подорож з Куком Іспанією”, “Діти Норвегії” та “Радість мандрівника”. Він також ретельно описав народні традиції Британських островів. На початку 1920-х років нащадки Джона Стоуна передали колекцію фотографій на зберігання у Бірмінгемську бібліотеку.
У 1993 році пройшла виставка “Від негативних стереотипів до позитивного зображення”, де порівняли види Бірмінгема кінця ХІХ століття та сучасні.
Життя і діяльність Джона Бенджаміна Стоуна дають уявлення про вікторіанську епоху, її злети та падіння. Його майстерність фотографувати перевершила політичні здобутки. Роботи Стоуна залишаються важливим прикладом для фотографів, які досліджують традиції, місцевості, хто прагне задокументувати аспекти змін у державі та стосунки між особистістю й громадою.
Він вірив у важливість фіксації історичних і культурних подій й стверджував, що: “Фотографія, покаже, тим хто буде після нас, не лише наші будівлі, але й повсякденне життя, наші манери та звичаї”.