На початку XX століття жінки долучились до політичної діяльності обіймаючи посади у комітетах, які опікувались в основному бідними та дітьми. Еліс Біль, мабуть, найбільше відома як перший президент Бірмінгемського поселення, яким управляла впродовж 1899-1924-х років. Дехто вважає її політиком, а інші лише соціальною працівницею. Однак обіймати посаду президента і керувати великою кількістю людей означає володіти мистецтвом управління, тобто бути політиком. Далі на birminghamyes.
Шляхетне походження та обізнаність в політиці
Еліс Біль народилась у Бірмінгемі у 1845 році в сім’ї Тімоті та Марії Кенрік. Тімоті Кенрік був шляхетного походження, його ім’я згадується серед родичів Прем’єр-міністра Великобританії Невілла Чемберлена та герцогині Кембриджської. Відомо що він був підприємцем у галузі чавуноливарні. Мати була теж походила зі шляхетного роду Пагет. Родина була багатодітною, Еліс мала вісім ьратів та сестер. Сестра Флоренс була дружиною мера Бірмінгема Джозефа Чемберлена, а інша Луїза була дружиною брата Джозефа Артура Чемберлена. Отже, близькі родичі Еліс були визначними політиками у Бірмінгемі.
У другій половині ХІХ століття жінкам не дозволялось не лише обіймати державні посади, але навіть здобувати вищу освіту. Еліс Кенрик, як і її сестри навчалась вдома. Молоду дівчину видали заміж за Чарльза Біля, який пізніше, впродовж трьох термінів поспіль у 1897-1900-х роках обіймав посаду мера Бірмінгема. Цей факт підкреслює добру обізнаність Еліс Біль основ політичного життя міста. Прямим доказом активної діяльності жінок у політиці є лист Еліс Біль з подорожі по Єгипту до своєї племінниці Іди Чемберлен. Крім опису незвичного для англійців північноафриканського клімату, через який хворіли її сестри, є згадки про позитивні результати загальних виборів та схвалення допомоги у передвиборчій кампанії її чоловіка Остіна. Наприкінці листа, який датується 1906 роком, Еліс пише, що добре відпочила від роботи в комітеті у Бірмінгемі. На жаль невідомо в якому саме комітеті працювала Еліс, але є документи, які підтверджують, що вона була президентом Бірмінгемського поселення.
Бірмінгемське поселення
Бірмінгемське поселення є найстарішою благодійною організацією, яка була заснована у 1899 році. До її формування долучились активісти соціальних реформ, які були обурені важким становищем бідних. Діяльність Бірмінгемського поселення полягала у наданні підтримки в першу чергу жінкам та знедоленим сім’ям з району Сент-Марі, який належав до нетрів міста. Перш за все люди могли отримати необхідну їжу, одяг та отримати на деякий час притулок. У поселенні працювали лікарі, які стежили за здоров’ям вбогих надаючи доступ до ліків та щеплень. Еліс Біль мала довіру, тому й була обрана президентом організації.
Понад сто років спільнота знаходить фінансування серед благодійників. За цей час вона сильно зросла і відкрила нові центри допомоги в інших містах поблизу Бірмінгема. Мета роботи не змінилась. Працівники зосереджені на покращенні якості життя окремих людей та громад, які зазнають економічної й соціальної ізоляції. Організатори намагаються впливати на політиків, щоб вони більше долучались до подолання бар’єрів між бідними та багатими. Серед нових викликів організації постало сприяння інтеграції між людьми різних культур, етнічного походження та віросповідання. У Бірмінгемському поселенні допомагають здобути освіту та працевлаштуватися. Окремі послуги існують для осіб похилого віку. У поселенні завжди відкриті волонтерські вакансії.
Один з дослідників внеску жінок у політичне та соціальне життя міста був здивований, що у Бірмінгемському музеї Еліс Біль фігурує лише як Леді Мер, тобто дружина мера. Можна подивитися на її вишукане намисто та брошку, а не на здобутки в мистецтві управління. На жаль Еліс Біль жила суспільстві, з обмеженими можливостями політичної діяльності для жінок. Проте її це не зупинило створити систему управління цілим поселенням, яке до сьогодні виконує свою благодійну місію. Історія діяльності Еліс Біль все частіше привертає увагу. Існує надія, що більше документів знаходяться в родових архівах і нащадки зможуть коли-небудь надати можливість з ними ознайомитися.